МАРШ ХРИСТИЯНСЬКИХ СІМЕЙ

0

«Так-то полишає чоловік свого батька і матір і пристає до                                                        своєї жінки і стануть вони одним                                                                                          тілом» Бут 2:24.

Ініційований християнами марш сімей вперше провели в нашому місті шість років тому. Тепер можемо констатувати, що така подія стала традиційною.

Наші парафіяни зауважують, що це свято щороку стає яскравішим, змінюється на краще його організація. Але головним вважають те, що дедалі більше християнських сімей долучаються до нього.

Захід складався, по-перше, зі спільної ходи сімей центром міста, під час якої ми озвучували (а також мали на банерах) свої погляди на родину. Ці погляди, власне, стали «нашими», але ж спочатку їх заповідав Господь. Сім’я ґрунтується на особистій і нерозривній згоді саме чоловіка та жінки. Вірність виражає постійність у дотриманні даного слова. Чоловік і дружина, покликані дати життя, беруть участь у творчій силі і батьківстві Бога.

Згодом відбулась спільна молитва за укріплення сімей нашого міста та країни. Вона була дуже зворушливою (і віруємо, що дієвою). Великою радістю було чути на головній площі міста, яка була свідком багатьох різних подій, саме щиру християнську молитву. Перед молитвою до слова ставали священики і пастирі. Вони ділилися своїми тривогами та сподіваннями щодо родини, адже вона зараз є дуже атакованою. Без Божої підтримки сім’я не встоїть, тож варто бути союзниками Господа.

Дякуючи Богу в нашому місті ми маємо свободу для проведення таких заходів. Не всі віруючі мають таку можливість. Нехай цей благодатний час не змарнується, а молитва та проповідь виходять за стіни храмів.

Дякуємо нашим парафіянам (серед них була і наша молодь) за участь у святі. Маємо надію, що наступного року католиків прийде більше.

Розглядаючи світлини з маршу, придивились до християнина, який обіймав своїх десятьох рідних та прийомних дітей. Його «проповідь» здалась дуже переконливою.

«Господь хоче бути Богом свідомих і вільних людей, які обирають добро, тому, що бачать його цінність, а не тому, що змушені його реалізувати» – о.Ксаверій Кнотц.

Ю. і Л. ШАПОВАЛОВИ